Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хлів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хлів
Берлін: Українське слово, 1924

Хлів, ва́, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. Хліве́ць, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.