Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хованка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хованка
Берлін: Українське слово, 1924

Хо́ванка, ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. НВолын. у.