Словарь української мови (1924)/ховати
| ◀ ховання | Словарь української мови Х ховати |
ховатися ▶ |
|
Хова́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Рудч. Ск. II. 154. Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав. Гліб. 2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. Шевч. 159. Хова́й Боже! Сохрани Богъ. Ном. № 5141. 3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Макс. Ховав піп, ховав дяк і паламарище. Нп. 4) Выкармливать, воспитывать.