Словарь української мови (1924)/ховрах

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
ховрах
Берлін: Українське слово, 1924

Ховра́х, ха́, м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. Ум. Ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.