Словарь української мови (1924)/ходини
Зовнішній вигляд
◀ ходильниці | Словарь української мови Х ходини |
ходити ▶ |
|
Ходи́ни, дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.