Словарь української мови (1924)/хортунити
| ◀ хортуна | Словарь української мови Х хортунити |
хорування ▶ |
|
Хорту́нити, нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
| ◀ хортуна | Словарь української мови Борис Грінченко Х хортунити |
хорування ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хортунити
Борис Грінченко
1924
Хорту́нити, нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.