Словарь української мови (1924)/хорімці
Зовнішній вигляд
◀ хорий | Словарь української мови Х хорімці |
хоріти ▶ |
|
Хорі́мці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.