Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хохля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хохля
Берлін: Українське слово, 1924

Хо́хля, лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянутъ неводъ. Вас. 187. Браун. 11.