Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хрестик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрестик
Берлін: Українське слово, 1924

Хре́стик, ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. I. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. I. 176.