Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хрещастий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрещастий
Берлін: Українське слово, 1924

Хреща́стий, а, е. 1) = Хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. III. 207. 2) Хреща́сте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.