Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хрещик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрещик
Берлін: Українське слово, 1924

Хре́щик, ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. О. 1862. X. 17. Мосяжні хрещики. Шух. I. 285. 2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр. Шух. I. 303. Сим. 233. 3) Родъ игры. Маркев. 6. Ив. 55. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають. Шевч. 471. 4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.