Словарь української мови (1924)/хрокати

by Борис Грінченко

◀ хрокання

Словарь української мови Борис Грінченко Х хрокати

хрокнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хро́кати, каю, єш, гл. 1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче! Харьк. 2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта́ по водѣ. Харьк. у.