Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хропти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хропти
Берлін: Українське слово, 1924

Хропти́, пу́, не́ш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Ном. № 11331. Хріп на всю хату. Левиц. Пов. 177. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше. Рудч. Ск. I. 99.