Словарь української мови (1924)/хрякати
| ◀ хрюкати | Словарь української мови Х хрякати |
хрякатися ▶ |
|
Хря́кати, каю, єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
| ◀ хрюкати | Словарь української мови Борис Грінченко Х хрякати |
хрякатися ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хрякати
Борис Грінченко
1924
Хря́кати, каю, єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.