Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хряпкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хряпкати
Берлін: Українське слово, 1924

Хря́пкати, пчу́, чи́ш, гл. 1) Хриплымъ голосомъ кричать. Вх. Уг. 273. 2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит. Вх. Уг. 273.