Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хряпотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хряпотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Хряпоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.