Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хрястіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрястіти
Берлін: Українське слово, 1924

Хрясті́ти, щу́, сти́ш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач, у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить. К. ЧР. 332.