Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/худавий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
худавий
Берлін: Українське слово, 1924

Худа́вий, а, е. 1) Худоватый, довольно тощій. Вх. Лем. 479. 2) Бѣдный. Вх. Лем. 479.