Словарь української мови (1924)/худий

by Борис Грінченко

◀ худак

Словарь української мови Борис Грінченко Х худий

худина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Худи́й, а́, е́. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Нп. Ум. Худе́нький, худе́сенький.