Словарь української мови (1924)/худо

by Борис Грінченко

◀ худнути

Словарь української мови Борис Грінченко Х худо

худоба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Ху́до, да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172.

II. Ху́до, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Нп.).