Словарь української мови (1924)/худобина

by Борис Грінченко

◀ худоба

Словарь української мови Борис Грінченко Х худобина

худобиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Худо́би́на, ни, ж. Скотина, одна скотина. Рудч. Ск. II. 183. Гн. I. 17. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). Драг. 93. В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Ном. № 10191. Мав дещо худобини. Св. Л. 275.