Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/худібний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
худібний
Берлін: Українське слово, 1924

Худі́бний, а, е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422. См. Худобний.