Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хурделити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хурделити
Берлін: Українське слово, 1924

Хурде́лити, лю, лиш, гл. О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. Вітер хурделить. Канев. у.