Словарь української мови (1924)/хурдига

by Борис Грінченко

◀ хурделиця

Словарь української мови Борис Грінченко Х хурдига

хурдиґарня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хурди́га, ги и хурди́ґа, ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134.