Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хуркнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хуркнути
Берлін: Українське слово, 1924

Ху́ркнути, ну, неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.