Словарь української мови (1924)/хуркнути
Зовнішній вигляд
◀ хуркало | Словарь української мови Х хуркнути |
хурман ▶ |
|
Ху́ркнути, ну, неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.