Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хурувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хурувати
Берлін: Українське слово, 1924

Хурува́ти, ру́ю, єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.