Словарь української мови (1924)/хурчати
| ◀ хуруватися | Словарь української мови Х хурчати |
хуря ▶ |
|
Хурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178.
| ◀ хуруватися | Словарь української мови Борис Грінченко Х хурчати |
хуря ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хурчати
Борис Грінченко
1924
Хурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178.