Словарь української мови (1924)/хуторянин
| ◀ хуторянець | Словарь української мови Х хуторянин |
хуторянка ▶ |
|
Хуторя́нин, на, м. Житель ху́тора, живущій на ху́торі. Стор. М. Пр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.