Словарь української мови (1924)/цаплений
Зовнішній вигляд
◀ цапки | Словарь української мови Ц цаплений |
цаплячий ▶ |
|
Цапле́ний, а, е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53.