Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цаплений

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цаплений
Берлін: Українське слово, 1924

Цапле́ний, а, е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53.