Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/царгати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
царгати
Берлін: Українське слово, 1924

Ца́ргати, гаю, єш, сов. в. ца́ргнути, гну, неш, гл. Дергать, дернуть. Вх. Зн. 77. Царгнув пес за ногу. Вх. Зн. 77.