Словарь української мови (1924)/царок
| ◀ царіградський | Словарь української мови Ц царок |
царствечко ▶ |
|
Ца́рок, рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. Вх. Зн. 77. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Вх. Зн. 77. Ум. Царочок. Повний царочок білих курочок. Вх. Лем. 4 79.