Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цвайка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвайка
Берлін: Українське слово, 1924

Цва́йка, ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.