Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цваркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цваркати
Берлін: Українське слово, 1924

Цва́ркати, каю, єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.