Словарь української мови (1924)/цвенькати

by Борис Грінченко

◀ цвентюх

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвенькати

цвигати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цве́нькати, каю, єш, одн. в. цвенькнути, кну, неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.