Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цвілля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвілля
Берлін: Українське слово, 1924

Цвілля́, ля́, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.