Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цвіркун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвіркун
Берлін: Українське слово, 1924

Цвірку́н, на́, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. I. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. См. Цвірчок.