Словарь української мови (1924)/цвіркун

by Борис Грінченко

◀ цвіркотати

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвіркун

цвіркунча ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цвірку́н, на́, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. I. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. См. Цвірчок.