Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цвірчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвірчати
Берлін: Українське слово, 1924

Цвірча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) О сверчкѣ: сверчать, трещать. Ном. № 13831. 2) Чирикать. Птах цвірчит. Вх. Лем. 480.