Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цвічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвічити
Берлін: Українське слово, 1924

Цві́чити, чу, чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, того біда цвічить. Ном. № 8340.