Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/церемонитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
церемонитися
Берлін: Українське слово, 1924

Церемо́нитися, нюся, нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. III. 514.