Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/церковний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
церковний
Берлін: Українське слово, 1924

Церко́вний, а, е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. Го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.