Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цесарець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цесарець
Берлін: Українське слово, 1924

Цеса́рець, рця, м. и пр. См. Цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.