Словарь української мови (1924)/цешка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цешка
Берлін: Українське слово, 1924

Це́шка, ки, ж. = Цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав. К. Бай. 113.