Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цибань

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цибань
Берлін: Українське слово, 1924

Циба́нь, ня́, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче. Уман. у.