Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цибатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цибатий
Берлін: Українське слово, 1924

Циба́тий, а, е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623. Ум. Циба́тенький.