Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цибнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цибнути
Берлін: Українське слово, 1924

Цибну́ти, бну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ ци́бати. Як цибне через рів. НВолын. у.