Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цибук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цибук
Берлін: Українське слово, 1924

Цибо́к, цибу́к, бка́, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.