Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цибух

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цибух
Берлін: Українське слово, 1924

Цибу́х, ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. III. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. Цибу́х одбива́є. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. Цибушо́к. Шух. I. 284.