Словарь української мови (1924)/циганити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
циганити
Берлін: Українське слово, 1924

Цига́нити, ню, ниш, гл. 1)  Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — См. Цига́нщина. МУЕ. I. 155. (Полт.). Грин. III. 455.