Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/циганчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
циганчук
Берлін: Українське слово, 1924

Циганчу́к, ка́, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. На ярмарку циганчук конем виграває. Рудан. III. 100.