Словарь української мови (1924)/цимбали

by Борис Грінченко

◀ цимбал

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цимбали

цимбалист ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цимба́ли, ба́л, ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. Цимба́лики.